Спогади місяця #3: Березень
Березень минув швидко і своїм норовом нагадував невиспану дитину з постійними змінами настрою. То присипле землю пухким снігом, то зігріє сонцем або полиє дощем. Та зате скільки всіляких можливостей пропонує він такими контрастами!
Коли на вихідні в місті передбачають холод і дощ, можна спакувати речі і гайнути в гори. Там тебе зустріне іній на деревах, засніжені схили і привітні господарі маленького карпатського будиночка. І хоч насправді початок березня, легко можна уявити, що все ще зима.
А коли нарешті надворі тепліє і світить сонечко, можна прокидатися вранці і їздити на велосипеді. Легкий весняний вітер розвіває волосся, співають пташки, що прилетіли з вирію, а навколо прокидається світ: з нічного сну та з зимової сплячки. Сонно поспішають в своїх справах люди, а замерзлі рослини скидають з себе крижані обладунки і трепетно тягнуться до світла і тепла.
В березні природа навколо дуже швидко змінюються. Одного дня земля вкрита сухою травою і торішнім опалим листям, наступного з-під землі пробиваються тоненькі зелені пагони і от не проходить й тижня, як все вкрите маленькими білими квітками.
Оце пробудження природи водночас пробуджує якісь замерзлі взимку струни душі. І от вже неймовірно хочеться пригод, нових мандрівок та яскравих вражень. Та в той же час хочеться навчатися чогось нового, захоплюватися цікавою роботою, рости і розвиватися.
В таких злагоджених контрастах березень пролетів швидко, наче на крилах птахів, що повертаються з вирію і мчать додому. І от вже квітень, окутаний ніжним ароматом рослин, разом з сонячним промінням тихо зазирає в вікно.
