Ранкова прогулянка

Тиша навколо. Десь в далині ледь чутним ехом відлунюють удари молотка. Там далеко в селі лагодять покрівлю чийогось будинку. Сонце зараз тільки ледь піднялося над горизонтом, та все навколо відчуло його присутність. Роса на траві засяяла мільйонами діамантів, запізнілі осінні квіти ліниво розкривають свої пелюстки назустріч теплу. А поряд у гіллях дерев пурхають пташки у пошуку сніданку. Над невеликим ставом стелиться туман. Здається, ніби це парує баня зачарованого велетня, що от-от прийде приймати свою вранішню купіль. А на похиленій вербі дерев’яний місток, нависаючи над ставом, застиг в очікуванні коли ж прибіжить бавитися дітвора. Ким йому доведеться бути сьогодні? Може великим піратським кораблем, що розтинає моря та океани, а десь в його нутрощах ховаються незліченні скарби? Чи будиночком в джунглях, що прихистився над водами далекої Амазонки?
Ця гармонія природи така тиха і непорушна, що стає майже відчутною на дотик. Раз за разом вдихаючи прохолодне ранкове повітря, відчуваєш як воно наповнює легені і повільно розливається по всьому тілу. Скоро прокинуться навколишні села та далекі великі міста, люди заметушаться в своїх справах, попиваючи ранкову каву та перечитуючи тривожні заголовки новин, де зовсім близьким відлунням звучатимуть звістки про війну. Світ наповниться таким вже звичним галасом, страхом та мтушнею, а спокій залишиться тільки десь глибоко в спогадах та думках про цей віддалений тихий закуток природи.

IMG_0027-2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.