Местія : у серці Сванетії

Местія — невелике містечко на півночі Грузії, центр унікального і особливого гірського регіону Сванетія. Знаходиться воно на висоті 1400м над рівнем моря, але тут добре налагоджена інфраструктура (в порівнянні з іншими частинами Сванетії). Є декілька варіантів добирання, але так як на невеликий літачок з Тбілісі вже не виявилося місць, наш вибір звівся до найпоширенішого транспорту в Грузії — маршрутки (з сусіднього міста Зугдіді).

Дорога з Зугдіді в Местію дуже мальовнича, майже одразу після виїзду за місто починаються гірські серпантини. Частина дороги проходить вздовж живописного Інгурського водосховища. Іноді водії навіть зупиняються там, щоб пасажири мали змогу помилуватися краєвидами і зробити фото. Сама історія водосховища, яке фактично є частиною Інгурського ГЕС, є досить складна. Води воно черпає в основному зі сванської ріки Інгурі. Але саме ГЕС після війни в Грузії опинилося на території захопленої Росією Абхазії. З грузинським урядом було домовлено про поділ виробленої на ГЕС енергії в співвідношенні 60 до 40% на користь Грузії, що в той час було майже 85% всієї електроенергії в Грузії. Та з того часу активно ведеться будівництво інших незалежних електростанцій, щоб зменшити це відношення.

 

Маршрутка приїжджає в сам центр Местії. Містечко було добре відреставроване — дороги, центральна площа і навколишні будинки в відмінному стані. Також було збудовано декілька нових сучасних будівель, як я от головний офіс поліції чи аеропорт імені цариці Тамари, відкритий у 2010 році. Уряд планував перетворити Местію на центр гірського туризму і частково йому це завдання вдалося. В цьому містечку можна зустріти чи не найбільшу різноманітність туристів з різних куточків світу — багато німців, американців, британців, поляків — на противагу іншим популярним туристичним місцям в Грузії, де абсолютно переважають росіяни.

Наше улуюблене кафе в Местії – “Лайла”. Знаходиться на центральній площі поряд з туристичним центром. Тут ввечері постійно збирається багато туристів з різних країн, щоб смачно повечеряти і відпочити після треків. Також майже кожного вечора виступає місцевий гурт з грузинськими піснями і танцями.

То що ж так приваблює людей в цей далекий куточок, захований серед високих гір? Перш за все це унікальна історія сванів та їхнього регіону. Колись це була абсолютно закрита частина світу, оточена Головним Кавказьким хребтом з північної сторони і Сванетським хребтом з півдня та сходу. Коли не була збудована дорога, приблизно 7 років тому, добратися туди було взагалі складно — 3 години, які ми витратили на поїздку з Зугдіді в той час тривали 7-8. Через таку закритість сванам в більшій мірі вдалося зберегти свою ідентичність і унікальну культуру. Регіон, який ніколи не був завойований зовні, майже не зазнав впливу зовнішнього світу.

 

 

Чим же найбільше відома Сванетія — то це своїми кам’яними вежами часів Середньовіччя, які занесені до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Є декілька основних пояснень призначення цих веж. Одна з них розповідає про поширену колись в Сванетії ворожість між різними сім’ями і частими випадками кровної помсти. Вежі таким чином слугували захистом для сім’ї від її недругів. Згідно іншої теорії вежі призначалися для захисту і оборони від нападів зовнішніх загарбників. В будь-якому випадку вважалося, що кількість і висота вежі визначає статус родини. Зараз деякі вежі відкриті для огляду і всі бажаючі можуть спробувати видертися на самісінькій їх вершечок. Тільки завдання це не з легких — потрібно подолати декілька вузьких стрімких дерев’яних драбин, що мають не надто надійний вигляд. Зазвичай вежа складається з 5 поверхів, має невеликі бійниці-вікна та дерев’яний дах.

 

 
З Местії починається багато туристичних пішохідних маршрутів. В нас була більше ознайомча поїздка, ніякого спорядження для походів ми не мали, тому обмежилися кількома одноденними вилазками. Доволі недалеко звідси — приблизно за 60 кілометрів — знаходиться найвисокогірніше селище в Європі — Ушгулі. Ця частина Грузії вважається однією з найживописніших, а це неабищо, враховуючи, скільки неймовірних краєвидів вміщає в собі ця маленька країна. Тому цей шлях хочеться пройти пішки, особливо враховуючи, що є гарний маркований маршрут на 4 дні. Але для тих, хто не любить багато ходити, з Местії проводять тури, лише варто врахувати, що дорога в це село дуже погана і 60км зазвичай доводиться їхати близько 3 годин. Ми тому вирішили не поспішати в намаганні встигнути все за короткий час перебування і залишити Ушгулі на наступний раз, особливо враховуючи, що Местія і її околиці теж дуже цікаві.

 

 

Местія — це одне з моїх улюблених відвіданих місць в інших країнах і точно улюблене місце Грузії. Тут панує неймовірна атмосфера поєднання ще не втраченого в боротьбі з глобалізацією колориту, унікальної культури та неймовірної природи.