Знайомство з Італією. Верона та Венеція

Моє знайомство з Італією почалося з регіону Ломбардія, що причаївся в передгір’ї Альп, а саме з не дуже відомого Бергамо та всесвітньо знаменитого Мілану. Країна зачарувала мене з першого погляду, а це ж була лише половина поїздки.

 

Верона

Верона вважається чи не найромантичнішим містом Італії. А як може бути по-іншому, якщо саме тут розгорталися події вічної історії кохання Ромео та Джульєтти? Тут навіть є будинок, в якому начебто жила сім’я Капулетті та балкон, на якому відбувалися зустрічі закоханої пари. Та цей дворик заполонили такі натовпи туристів та така кількість китайських сувенірів, замків та написів на стінах, що якийсь особливий шарм тут відчути не вдасться. Але він легко знаходиться в прогулянках вузенькими вуличками, в старовинних фасадах та милих балкончиках.

 

 

Однією з найстаріших споруд міста є римський амфітеатр Arena di Verona, який був збудований ще аж в першому столітті! Це одна з найкраще збережених споруд такого типу. Зараз арена, звісно, добре відреставрована і навіть трохи осучаснена. Тут часто проводять різні концерти та театральні вистави під відкритим небом. 

 

Мабуть найкращий вигляд на місто відкривається з оглядового майданчика біля фортеці Castel San Pietro. Кажуть на гору можна підніматися на фунікулері, але ми його не бачили, тому топали наверх пішки. Насправді підйом досить короткий і зовсім не складний, а по дорозі ще можна помилуватися руїнами іншої стародавньої споруди — римсього театру.

Насправді перелічувати всі стародавні будівлі та споруди, які збереглися до нашого часу в Вероні можна дуже довго, вони тут на кожному кроці (як, здається, і всюди в Італії). Тому можна не складати хитромудрі маршрути, а розслабатися і просто гуляти вулицями і площами міста. Верона досить компактна, тому користуватися громадським транспортом особливої необхідності немає, всі цікаві місця можна обійти пішки.

 

 

Венеція

Венеція — це місто, яке не потребує додаткових представлень, місто звідусіль оточене морем та наповнене історіями, місто, від якого затамовує подих при першому погляді і яке залишається яскравим спогадом надовго.

Це одне з найвідоміших і найживописніших туристичних місць у світі, яке саме ж потерпає від такої популярності. На приблизно 60 тисяч місцевих жителів (в старій історичній частині міста) припадає близько 26 мільйонів туристів щороку. Мабуть, всі чули сумну історію про те, що Венецію поволі затоплює. Не знаю наскільки це правда, але те, що місто потерпає від близькості з морем та сирості добре видно по руйнуванню нижніх поверхів будинків.

Та незважаючи на це легко можна роздивитися сліди колишньої могутності і розквіту. В часи Середньовіччя та Відродження Венеція була столицею окремої морської держави. Це було одне з найбагатших міст в Європі, через нього проходило багато торгівельних шляхів між Західною Європою та Сходом.

 

Головна площа Венеції — площа Сан Марко, названа в честь покровителя міста — центр скупчення всіх туристів. На площі знаходиться вражаючий собор святого Марко та  білосніжний палац Дожів.

Та головною принадою для туристів в Венеції, яка принесла їй всесвітню славу є не її будівлі чи площі, а звісно канали.  Головний канал міста так і назвається – Гран Канал. Він перетинає значну частину міста S-подібною смугою і через нього прокладено декілька мостів, які самі собою вже є значною історичною пам’яткою. Та крім нього, все місто перетинає павутиння дрібних каналів, якими плавають як на мальовничих гондолах, так  і на звичайних моторних катерах чи рибальських човнах.

 

 

Насправді один тиждень – це мізерно мало на подорож Італією. Це лише перший погляд, перше знайомство, яке хочеться повторити знову, щоб сповна розcмакувати цю дивовижно красиву країну.

P.S. Фото з Італії забагато не буває 🙂 Більше Верони – тут і більше Венеції – тут.